Кожен банк володіє особливим портфелем, розрахованим на різні напрямки кредитування і потреби клієнтів. Залучаючи нових позичальників, кредитор акцентує увагу на найбільш привабливих параметрах, часто замовчують про не менш істотні мінуси для клієнта.
Навіть при визначенні процентної ставки, залежно від типу кредитної структури і способу розрахунку платежів, між банками і мікрофінансовими конторами немає єдиної думки.
Визначення кредитної ставки – відсутність єдності
Про створення єдиних параметрів, які зобов’язаний повідомляти кредитор, говорять вже багато років. Пропонуючи скористатися кредитом, представник кредитора готовий розповідати про те, наскільки корисні ті чи інші умови. Пересічному клієнту іноді складно привести різні варіанти пропозицій до єдиної системи параметрів, щоб порівняти їх.
До досягнень у сфері захисту прав споживачів відносять обов’язкове повідомлення клієнта про:
- повну вартості кредиту (КСК);
- підсумкову ставку, що включає супутні витрати позичальника.
Той, хто вже користувався кредитними програмами і стикався з пропозиціями МФО, знає, що ставки в банках і мікрокредитних організаціях анонсуються по-різному:
- у першому випадку ставка розрахована за рік;
- у другому випадку – за 1 день.
Простий математичний підрахунок показує, що якщо зобов’язати вказувати МФО річну ставку, то 1-2% на добу виростають в 350-700% річних. Подібні цифри навряд чи дозволять залучити нових клієнтів, потенційних жертв мікрокредитування.
З іншого боку, завдання МФО – надати короткострокові позики, які часто не перевищують термін в один місяць, а низькі вимоги до позичальників спричиняють високий ризик неповернення. Розглядаючи пропозиції банків виявляємо ту ж логіку – чим більший ризик, тим вище процентна ставка.
Розрахунок платежів за банківським кредитом
Мета банку – одержати максимум прибутку у вигляді нарахованого відсотка. З тієї причини більшість банківських продуктів розраховуються з застосуванням ануїтетного платежу.
Простий підрахунок за допомогою калькулятора показує, що ануїтет передбачає вищу переплату вище, ніж за диференційованим платежем.
По ануїтету кредит у 100 тисяч гривень на 5 років під 12% тягне за собою переплату понад 33,5 тисяч гривень.
При диференційованих платежах при аналогічних вихідних параметрах переплата складе 30 тисяч рублів.
Таким чином, при нарахуванні відсотка на залишок боргу (диференційована схема) переплата менша, а значить, позика вигідніша, ніж при розподілі всієї переплати на весь період погашення з рівними платежами (ануїтет).
Обидві схеми визнані законними і узгоджуються з встановленими правилами банківської діяльності. При регулярних виплат банк прагне в першу чергу отримати прибуток, тому в структурі платежу тіло кредиту в першій половині терміну знижується незначно, а диференційований платіж передбачає стягування відсотка рівно з тієї суми, яку позичальник залишився винен банку, поділену на кількість внесків.
Принципи розрахунку МФО
Скільки днів позичена сума використовувалася позичальником, стільки разів МФО нараховує відсоток. Коли банківський відсоток стягується незалежно від кількості днів у місяці (28,30,31), ставка за мікрокредит залежить тільки від днів використання суми.
За місяць використання позики МФО отримає відсоток за кожен з 30 днів. Навіть при самій низькій ставці переплата за місяць зросте до 30%. Не кожен клієнт здатний обслуговувати таку заборгованість, тому часті випадки утворення неповернутого боргу, робота колекторів, суд. Як випливає з назви, мікрокредит видається в невеликих сумах і лише на короткий період – тиждень, два тижні або місяць.
З урахуванням особливостей мікрокредиту, справедливіше вважати процентну переплату, ніж ставку за добу. І в умовах стягування 1% на добу, зобов’язання позичальника зростуть на одну третину. Платіж за мікрокредит розраховується частіше за ануїтетною схемою розрахунків, а значить, переплата за рік у кілька разів перевищить суму початкового боргу — 350-700 і більше %.
Стандартний розрахунок платежу до МФО з кредиту в 10 тисяч грн веде до переплати в розмірі 3 тисячі гривень. Якщо виникла екстрена потреба в коштах до зарплати, суму можна вважати високою. Але при більш тривалому кредитуванні ситуація змінюється, ведучи до багаторазового збільшення боргу.
Згідно з положеннями закону про споживчий кредит, закріплюється єдина схема розрахунку підсумкової вартості для всіх кредитних організацій, ставки знайшли деяке граничне значення, не вище встановленого Національним банком України відсотка, однак щодо МФО визначається особливий статус мікрокредиту, який не передбачає фінансування більше року.
Підсумовуючи ситуацію з коректним визначенням ставки, слід виходити із загальної переплати за позикою, тобто за повний цикл послуги кредитора. Це дозволить порівнювати варіанти кредитування, визначаючи оптимально відповідний кредит. А ось згадка чесної ставки в річному обчисленні, змусила задуматися про виправданість непомірних переплат. Можливо, простіше завести кредитку або підключити овердрафт по дебетовій картці, ніж звертатися до організацій, які пред’являють жорсткі вимоги до погашення.